Понеділок, 23.10.2017, 05:06
Вітаю Вас Гість | RSS

НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія" №1 м.Ананьєва

Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [0]Про школу [8]
Основні події, коментарі

Каталог статей

Головна » Статті » Про школу

Наша школа

Наша школа.

За покликанням долі пропрацювавши з дружиною в Першій ананьївській школі понад 100 років разом, вважаємо, що маємо право назвати цю статтю "наша школа", як і наші колеги та усі випускники з гордістю кажуть: "Це наша школа". Перебуваючи на заслуженому відпочинку усе більше усвідомлюєш, що вчительська праця то задоволення і радість, тому від душі по доброму заздриш колегам, які присвятили своє життя педагогічній праці та ще й в чудово оновлено-реставрованій за європейськими стандартами історичній Першій Ананьївській.

Тому в цій статті ми хочемо розповісти про свою колегу, нинішнього директора школи - Гончарук Надію Володимирівну. Вчительська праця була її мрією, метою її життя. Ще з дитячих років вона мріяла стати вчителем.

Працювала вчителем в сільській місцевості, в молоді роки працювала в комсомолі, потім вчителькою української мови і літератури в Ананьївській школі № 2. На запрошення колишнього директора школи Середи Анатолія Івановича прийшла в Першу працювати його заступником з навчально-виховної роботи. В 2002 році в міру об'єктивних і суб'єктивних обставин з боку начальника відділу освіти Надія Володимирівна була призначена на посаду директора Першої Ананьївської школи. З її приходом школа набула нового статусу — навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-гімназія» № 1 м. Ананьєва. Зі зміною назви змінились і завдання та обов'язки. Школа для нового директора стала з безмежними і всеосяжними завданнями освіти. Це перш за все щоденне планування та контроль навчально-виховної роботи, організація позакласної та позашкільної роботи, пріоритетними напрямками є і харчування та здоров'я дітей, дотримання правил техніки безпеки, робота з батьками та громадкістю тощо. Надія Володимирівна вміє бути вимогливою і вміє прощати. Вона - генератор ідей, творчих підходів і пошуків інноваційних втілень в практичну педагогічну працю. Не любить ледарів і тих, хто скиглить. Сама ніколи нікому не жаліється, самовіддано працює, веде за собою колектив, піднімає настрій своєю оптимістичною життєвою позицією, невичерпним ентузіазмом з комсомольським запалом.

В школі трудиться творчий згуртований колектив. Серед кращих з кращих Надія Володимирівна називає — це ветерани праці Філіпенко Лідія Панасівна, Шкурак Ніна Йосипівна, Шкурак Михайло Григорович, Середа Валентина Григорівна, Антропов Володимир Григорович, Продан Катерина Іванівна, Запорожець Людмила Іванівна, Волкова Ольга Олександрівна, Вітвіцька Галина Миколаївна, Ткач Василь Дмитрович та багато інших.

Надія Володимирівна залучає колективну думку для роботи школи, створює творчі групи вчителів для реформування навчально-виховної роботи школи, розвиває самоуправління, сама є зразком працездатності для педагогічного колективу, здатним до ризику та взяття відповідальності на себе.

Першій Ананьївській школі 140 років. Історія школи багата як за своєю архітектурою, звичаями, традиціями, так і безцінним багатством знань вкладених у розвиток суспільства, науку, економіку її випускниками в Україні та за її межами.

Пригадаємо, що приміщення школи підчас II - світової війни було покалічене ворожими снарядами з землі і з повітря - стало ціллю для обстрілу з ворожих гармат. Під час війни в приміщенні школи була конюшня. В 1945-1949 роки із-за розрухи школа не працювала.

Господарська робота з лікування приміщення школи, до того ж застарілої технології будівництва, аварійного дерев'яного перекриття другого поверху, дірявого даху, трухлявих вікон і дверей не давали спокою директору школи. І в 2004 році Надія Володимирівна почала бити на спалах до вищих владних інстанцій про виділення коштів на збереження архітектурної пам'ятки. В народі кажуть - хто стукає, тому відчиняють.

Так, Надія Володимирівна почала стукати у двері районної влади. І там знайшлися люди, які не були байдужі до подальшого життя школи. Постійно підтримував, направляв у які двері потрібно стукати, на які кнопки потрібно натискати колишній випускник школи - Балан Микола Олексійович. Саме за його допомогою та завзятістю справжньої господині - Надії Володимирівни дозвіл на ремонт школи було отримано. Ну, а тут вже, як в народі кажуть «із пісні слів не викинеш» почалося «найцікавіше». Встромляли палки в колеса всі кому не лінь - і постійні напади районної санстанції - витримала, потім приєдналася і обласна санстанція - відстояла, МНС - відвоювала, навіть стала «зіркою інтернету», де була облита брудом знахабнілим журналістиком самостійно придуманого сайту, але і це не похитнуло залізну витримку цієї тендітної жінки. Чутно то там - то там по місту ходило багато розмов,а порою й пліток, мов ніби « навіщо взялася?- все одно до ладу не доведе». Але робота йшла, ремонт продовжувався. В другій половині 12 року нібито всі «добродійники» попритихли - мабуть зморилися. Та спокійного життя Надія Володимирівна навіть в снах не бачила - всю відпустку провела в роботі -неначе в другу зміну, незважаючи ні на свій стан здоров'я, ні на те, що вона і дружина, і мати, і бабуся, і врешті-решт просто жінка, приходила на роботу. Турбувалася, радила, добивалася, але без діла не сиділа. Дуже важливо для цієї людини: якщо вона чогось обіцяє - обов'язково виконує. Адже незабаром 2012-2013 новий навчальний рік - потрібно все встигнути, все завершити, щоб учні мали змогу навчатись в нових, просторих класах в комфортних умовах. Можна тільки уявити і поспівчувати цій жінці яким чином вона всюди встигала, але справу було доведено до кінця і ремонтні роботи завершені. Ця жінка першою запретендувала на тендерну рівність і стала першим директором прекрасної статі — за всю історію колишньої гімназії. Де ж ті «добродії, які так щиро намагалися допомогти»?

То прийдіть подивіться на відновлений Храм науки «Альма Матері» - двері тут відкриті завжди, прийдіть хоч на сповідь, коли совість відчуває провину.

І наостанок нашого розслідування - ось що хочемо сказати: небагато залишилось таких людей, які з полум'яною завзятістю та з відкритою душею намагаються відтворити прекрасне без жодної користі для себе. І не всі люди за красиві очі отримують нагороди. За віддану працю має нагороду директор школи від Президента України Віктора Федоровича Януковича медаль «20 років незалежності України»

Хочемо побажати Надії Володимирівни, щоб у новому році збулися всі її мрії і сподівання, щоб у Вашій родині завжди було добро, мир і достаток. Бажаємо, щоб у новому 2013 році Ви зробили все те, про що так давно мріяли. Віримо, що у новому році Ви відчуєте турботу з боку колег, тепло друзів та близьких. Щастя Вам, міцного здоров'я, здійснення найзаповітніших мрій і надій.

Ганна Чміль, Анатолій Чміль - відмінники освіти України, вчителі вищої категорії із званнями «Старший вчитель» і «Вчитель методист»

 

Категорія: Про школу | Додав: BJA (08.02.2013)
Переглядів: 587 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz